Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим.4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористається ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п.10 підрозд. 9 прим.4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Умови, за яких суб’єкт господарювання – платник єдиного податку зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу в сумі понад 3060 грн кожного першого числа місяця упродовж двох послідовних кварталів, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У випадку якщо платник не сплатить своєчасно борг чи не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 14 Податкового кодексу податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Наявність у платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, в тому числі, який не пов’язаний із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку.
Одночасно нагадаємо, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 3060 гривень.
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
До уваги платників податків – користувачів РРО та ПРРО
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області звертає увагу на те, що набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).
Наголошуємо, що Порядок № 496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.
Із загального числа платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п.61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, які здійснюють:
- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Разом з цим Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.
У той же час Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
