Стартувала деклараційна кампанія – 2026: громадяни декларують доходи, отримані протягом минулого року.

Дата: 27.01.2026 15:36

Кількість переглядів: 85

Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує.

З 1 січня 2026 року в Україні розпочалася деклараційна кампанія, під час якої громадяни мають задекларувати доходи, отримані протягом 2025 року. Подання декларації про майновий стан і доходи та сплата податків – це не лише вимога законодавства, а й особистий внесок кожного громадянина у фінансову стабільність, безпеку та обороноздатність держави. Хто зобов’язаний подавати декларацію? Податкову декларацію обов’язково подають фізичні особи, які у 2025 році отримували: - доходи, з яких податок не утримувався під час виплати, але вони не звільнені від оподаткування; - доходи від осіб, які не є податковими агентами (наприклад, від інших громадян); - іноземні доходи; - доходи від підприємницької діяльності (крім ФОП на спрощеній системі); - доходи від незалежної професійної діяльності (адвокати, нотаріуси, аудитори тощо); - інші доходи у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Також декларацію подають: - іноземці, які за підсумками 2025 року набули статусу податкового резидента України – вони декларують як доходи з України, так і іноземні; - громадяни-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання – не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду.

Кому декларацію подавати не потрібно? Вважається, що обов’язок із подання декларації виконано, якщо громадянин отримував: - доходи, які не включаються до оподатковуваного доходу відповідно до Кодексу; - доходи виключно від податкових агентів (наприклад, заробітну плату); - доходи від продажу, обміну, дарування майна, що не оподатковуються або оподатковуються за нульовою ставкою; - спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою або з якої податок уже сплачено. Інші випадки, коли декларація не подається, також прямо визначені Податковим кодексом України. Строки подання декларації Для більшості фізичних осіб граничний строк подання декларації – до 1 травня 2026 року. Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України та є єдиною для всіх громадян. Податкова знижка: право, яким варто скористатися Громадяни мають право добровільно подати декларацію, щоб скористатися податковою знижкою (наприклад, за витратами на навчання, страхування, іпотеку тощо): - декларацію для отримання податкової знижки можна подати до 31 грудня 2026 року включно; - разом із декларацією подаються копії документів, що підтверджують понесені витрати.

Деклараційна кампанія – 2026:

обирайте зручний спосіб декларування

Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що з 01 січня 2026 року в Україні розпочалася деклараційна кампанія, під час якої фізичні особи мають задекларувати доходи, отримані протягом 2025 року.

Подання декларації про майновий стан і доходи та сплата податків – це не лише вимога законодавства, а й особистий внесок кожного у фінансову стабільність, безпеку та обороноздатність держави.

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення, не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

«Моя податкова»: подати податкову декларацію на отримання податкової знижки можна через смартфон

Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що до кінця року платники можуть скористатися правом на податкову знижку відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи на отримання податкової знижки.

Зробити це можна просто і зручно у мобільному застосунку від ДПС «Моя податкова»:

Завантажте застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play (додаток може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями).

Виконайте ідентифікацію онлайн з використанням файлового або хмарного кваліфікованого електронного підпису.

Зайдіть у розділ «Послуги».

Оберіть «Декларація про майновий стан і доходи» та натисніть «Створити».

Заповніть Декларацію.

Додайте необхідні документи, кожен з яких не повинен перевищувати 5 Мб. Документи можна завантажити у сканованому вигляді або фото.

Перейдіть «далі», підпишіть документ та надішліть до контролюючого органу.

Перевірте отримані квитанції у розділі «Повідомлення».

Звертаємо увагу, що застосунок «Моя податкова» пропонує інші сервіси:

- отримання відомостей про суми виплачених доходів;

- інформацію про стан розрахунків з бюджетом та можливість сплати грошових зобов’язань;

- подання Облікової картки фізичної особи – платника податків (Форма № 1ДР) та Заяви про внесення змін до ДРФО (Форма № 5ДР);

- подання Заяви про включення до Реєстру волонтерів;

- подання податкової декларації платника єдиного податку для ФОП – спрощенців 1-3 груп;

- направлення до контролюючих органів листів та запитів на отримання ІПК.

Застосунок є одним з інструментів цифрової безбар’рності та доступності податкових послуг, адже забезпечує зручний доступ до податкових сервісів у режимі 24/7. Зрозумілий інтерфейс значно полегшує процес отримання податкових послуг, роблячи його простим та доступним для всіх громадян.

Завантажуйте застосунок та приєднуйтесь до цифрової податкової!

Оподаткування доходу від продажу вживаного товару

Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

При цьому ПКУ не містить поняття «вживані товари».

Згідно з ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Крім того, частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.

Статтею 50 Цивільного кодексу України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

В свою чергу, продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.

Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів.

Щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання, здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.

Водночас, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), ставка якого становить 5 відсотків.

Відповідно до пп. 179.1 та 179.7 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.

Тобто, якщо фізична особа здійснює системний продаж вживаних товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, така фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.

В той же час продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.

Чи потрібно повідомляти контролюючий орган про відчуження об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості?

Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області доводить до відома.

Відповідно до п.п. 70.16.6 п. 70.16 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про оподатковуване нерухоме майно, щодо якого у фізичних та юридичних осіб виникає або припиняється право власності, у строки та порядку, встановленому п.п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Згідно з положеннями п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ, – не пізніше наступного робочого дня після дня внесення у встановленому законодавством порядку до Єдиного державного демографічного реєстру інформації – про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання / перебування фізичної особи, а також про серії (за наявності) та номери недійсних паспортів.

У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Порядок подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476.

Враховуючи зазначене, фізична особа не зобов’язана повідомляти контролюючий орган про факт відчуження об’єктів житлової чи нежитлової нерухомості.

Водночас, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними оригіналів документів на право власності, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у його власності.

Управління податковими ризиками

Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує.

Державна податкова служба України продовжує роботу над створенням сучасної системи управління податковими ризиками у межах реалізації експериментального проєкту. Це одна з ключових складових реформування податкової системи України, визначених Національною стратегією доходів.

ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтований підхід при виборі платників до перевірок. Зосереджено увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства, удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок. Такий підхід дозволяє податковій службі раціональніше використовувати свої ресурси.

Також оновлено методики ризик-орінтованого підходу. Удосконалено методологію відбору платників із найвищими податковими ризиками – залежно від виду операцій, обраної платником податків системи оподаткування. Формується єдиний цифровий простір для сучасного податкового адміністрування.

Застосування податкового комплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування. І ДПС України активно працює над модернізацією та реінжинірингом усіх процесів. Цей напрям є ключовим для побудови сучасної, клієнтоорієнтованої та цифрової податкової служби, яка працює ефективно, прозоро і в партнерстві з платниками податків.

Алгоритм дій фізичної особи – платника податків у разі зміни облікових даних

Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує.

Пунктом 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).

Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Порядок та терміни реєстрації ПРРО

► Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, ідентифікатор форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317).

► Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається за основним місцем обліку СГ як платника податків до фіскального сервера ДПС засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

► У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання (СГ).

Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються СГ у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

► Фіскальним сервером ДПС здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

► Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, СГ надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції

► У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

► Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

► Про реєстрацію ПРРО СГ направляється інформація у вигляді квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

► За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер ДПС формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови

Довідково: Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями)

« повернутися